Мета. Оцінка цитогенетичних показників гібрида осетрових (Acipenseridae) бестера на першому році вирощування в умовах підвищеного теплового навантаження із введенням до раціону пробіотика «Субалін».
Методика. Дослідження здійснено у 2025 р. в умовах господарства ТОВ «Біосила», у технологічному циклі якого використовується тепла скидна вода енергетичної установки. Бестера вікової групи 0+ вирощували в басейнах з годівлею комерційними комбікормами із додатковим введенням до раціону препарату «Субалін» — пробіотика на основі Bacillussubtillis. Оцінку рибницьких показників та фізико-хімічних чинників середовища проводили за поширеними методиками. Цитогенетичні дослідження з виконанням мікроядерного тесту в клітинах периферичної крові бестера здійснювали за кількістю еритроцитів з мікроядрами, лімфоцитів з мікроядрами, двоядерних лімфоцитів та апоптозів не менше ніж у 1000 клітинах. Дослідження мазків крові проводили за допомогою бінокулярного мікроскопа «Primo Star» («CarlZeiss Jena») зі збільшенням 100×/1,25 з імерсією. Отримані значення цитогенетичних порушень виражали у проміле (‰).
Результати. На завершальному етапі вирощування бестера температура води впродовж 33 діб коливалась у межах 28,1–31,3°С (в середньому становила 30,1°С), що істотно перевищує рекомендовані значення (не більше 25–26°С). Гідрохімічні показники середовища басейнів були придатними для аквакультури осетрових риб, за незначного перевищення окремих нормативних значень. У дослідній групі риб (n=15) із введенням до раціону пробіотика «Субалін» середня маса бестера становила 128,80±3,42 г (Cv=10,29%). У контрольній групі риб (n=15), вирощеній без додавання до раціону пробіотика, середня маса становила 110,73±2,86 г (Cv=9,99%). Досліджені групи бестера мали відносно невисокий середній рівень кількості еритроцитів з мікроядрами (від 4,1±0,2 до 4,4±0,3‰). За кількістю лімфоцитів з мікроядрами не виявлено статистично достовірних міжгрупових відмінностей, з дещо нижчими значеннями у дослідній групі риб (1,2±0,2‰ проти 1,5±0,2‰ у контролі). Водночас, порівняльний аналіз рівня виявлених двоядерних лімфоцитів показав, що дослідна група бестера статистично достовірно мала нижчі значення цього показника (2,0±0,2‰ проти 3,1±0,2‰ у контролі). Це може вказувати на стабільніший генетичний апарат дослідної групи риб, до раціону якої вводили пробіотик «Субалін».
Наукова новизна. Вперше в аквакультурі осетрових риб в Україні обґрунтовано доцільність виконання цитогенетичної оцінки молоді бестера на основі аналізу рівня дестабілізації хромосомного апарату риб.
Практична значущість. Результати досліджень можуть використовуватись для удосконалення технологічних схем інтенсивного осетрівництва та розроблення системи контролю генетичної структури племінних стад осетрових риб, що є критично важливим для збереження їхнього генофонду.
