Мета. Провести порівняльний аналіз росту прісноводних раків у різних типах водойм України (водосховища, затоки, лимани) та визначити ключові чинники, що зумовлюють просторово-часову мінливість розмірно-вагових показників популяцій.
Методика. Використано оглядово-порівняльний підхід із узагальненням опублікованих даних морфометрії, розмірної структури та популяційних індикаторів для довгопалого рака Astacus leptodactylus у водоймах Дніпровського басейну та білого дністровського рака Pontastacus eichwaldi bessarabicus у Дністровському лимані. Порівняння виконано за уніфікованими показниками: середня загальна довжина, маса, максимальні розміри, модальні групи та частка промислових розмірів; додатково враховано репродуктивні індикатори (Ki) і технологічні параметри вирощування в РАС як контрольовану модель впливу середовища (температура, гідрохімія, щільність посадки).
Результати. Встановлено суттєву міжводоймову варіабельність росту раків навіть у межах одного регіону: у водосховищах Дніпровського каскаду середні лінійно-вагові показники A. leptodactylus помітно відрізняються між акваторіями, що відображає неоднорідність трофо-кисневих умов і антропогенного навантаження. Для P. eichwaldi bessarabicus у Дністровському лимані зафіксовано «здрібнення» розмірної структури та зниження максимальної довжини у сучасний період порівняно з історичними даними, що супроводжується погіршенням репродуктивних показників (зниження Ki). Дані контрольованих досліджень у рециркуляційній аквакультурній системі (РАС) підтверджують визначальну роль температурного режиму, якості води та щільності посадки як факторів, що прямо впливають на темпи росту та виживаність молоді.
Наукова новизна. Запропоновано уніфікований підхід до порівняння росту прісноводних раків у різних типах водойм України, що базується на польових індикаторах (розмірна структура, модальні групи, максимальні розміри, співвідношення «довжина–маса», індекси кондиції; для окремих популяцій — Ki) та їх зв’язку з гідроекологічними умовами, що дозволяє відокремлювати внесок природних і антропогенних чинників.
Практична значущість. Результати можуть бути використані для оцінювання стану популяцій і прогнозування продуктивності промислових ресурсів раків у різних водоймах, обґрунтування режимів охорони та регулювання вилову, а також для оптимізації технологій отримання посадкового матеріалу і програм відновлення локальних популяцій (зокрема P. eichwaldi bessarabicus).
