Мета. Аналіз показників, які характеризують загальну придатність водосховищ Західного Полісся для випасного риборозведення в контексті збільшення власного виробництва товарної риби з урахуванням сучасного екологічного стану водних об’єктів, які є перспективними для організації спеціальних товарних рибних господарств.
Методика. Вивчення стану кормової бази проводили шляхом відбору та камеральної обробки проб фітопланктону, зоопланктону, зообентосу та макрофітів з використанням загальноприйнятих методик. Оцінку якості поверхневих вод здійснювали за величинами основних гідрохімічних показників. Біопродукційні резерви визначали на підставі величини потенційної рибопродукції за кормовими гідробіонтами. Обсяги можливого вилову інтродукованих видів, з урахуванням можливості організації спеціалізованого промислу, прийняті як φF=0,50.
Результати. Західне Полісся характеризується достатньою розвиненістю фонду рибогосподарських водних об’єктів, проте вилов водних біоресурсів в останні 15 років характеризується сталою тенденцією до зменшення: з максимумом у 2014 р. та подальшим зниженням до 56–182 т у 2018–2019 рр. та 1–2 т у 2020–2022 рр. За основними гідрохімічними показниками вода Млинівського та Кричевичівського водосховищ в цілому відповідає вимогам, які ставляться до рибогосподарських водних обʼєктів. Середня біомаса фітопланктону Млинівського водосховища в літній період 2023 р. склала 20,79 г/м3, зоопланктону — 1,24 г/м3, кормового зообентосу — 1,45 г/м2; для Кричевичівського водосховища (літо 2024 р.) ці показники становили відповідно 4,11 г/м3 та 0,10 г/м3, кормового зообентосу — 3,72 г/м2. Раціональне використання біопродукційного потенціалу цих водосховищ повинно базуватися головним чином на збільшенні чисельності білого товстолобика. Здійснення заходів із зариблення рослиноїдними рибами та коропом вказаних водосховищ дозволить збільшити рибопродуктивність (за промисловим поверненням) до 98 кг/га (Кричевичівське водосховище) та 187 кг/га (Млинівське водосховище) із загальним показником вилову водних біоресурсів на рівні 115 т на рік.
Наукова новизна. Отримані оригінальні дані, які висвітлюють стан водних екосистем Млинівського та Кричевичівського водосховищ з точки зору їх придатності для випасного риборозведення. Підтверджена необхідність диференційованого підходу до визначення видового складу та обсягів інтродуцентів у відповідності до розвитку груп гідробіонтів, які складають кормову базу риб.
Практична значущість. Отримані результати можуть бути використані при підготовці наукового обґрунтування нормативно-методичних документів, які визначають порядок організації, функціонування та контролю підприємств, що здійснюють використання водних обʼєктів для випасного риборозведення в режимі спеціального використання водних біоресурсів.
