Мета. Мета роботи — дослідити структурні показники та селективність виловів ставними сітками під час ННН-рибальства в акваторії дніпровських водосховищ у нерестовий період.
Методика. Показники видового складу та величини улову на зусилля знарядь лову визначали на підставі аналізу матеріалів Національної поліції України щодо ННН-рибальства. Всього було проаналізовано матеріали 157 проваджень, загальна величина проаналізованого зусилля знарядь лову — 15261 м, з яких вилучено 27215 екз. риб. Для аналізу була використана максимально доступна вибірка уловів, яка включає дані з сіток із кроком вічка а=20–140 мм за період 2023–2025 рр., що дозволяє нівелювати вплив міжрічної варіабельності уловів і отримати репрезентативне медіанне значення показника неселективного улову.
Показники промислового запасу іхтіофауни водосховищ визначали відповідно до затверджених лімітів промислового вилову у 2023–2025 рр. Для аналізу селективності ННН-рибальства використовували критерій χІ Пірсона та коефіцієнт рангової кореляції Спірмена. Критичний рівень значущості при перевірці статистичних гіпотез приймали рівним 0,05.
Результати. Основними знаряддями браконьєрського лову на всіх водосховищах були дрібновічкові сітки, на частку яких припадало 54,9–86,5% всіх проаналізованих сіток. Всього в досліджених браконьєрських уловах зафіксовано від 7 (Дніпровське водосховище) до 16 (Кременчуцьке водосховище) видів риб. Основу браконьєрських уловів у заборонний період на Київському водосховищі складав карась сріблястий (CPUE = 0,39 кг/м), на Канівському — лящ (CPUE = 0,19 кг/м) та карась сріблястий (CPUE = 0,15 кг/м), на Кременчуцькому — лящ (CPUE = 0,59 кг/м) та карась сріблястий (CPUE = 0,24 кг/м), на Кам’янському — плітка (CPUE = 0,55 г/м), на Дніпровському — карась сріблястий (CPUE = 0,80 кг/м). Для всіх водосховищ встановлений загальний позитивний зв’язок між біомасою певного виду та його уловами (коефіцієнт рангової кореляції Спірмена склав 0,56–0,87), проте критерій χІ вказує, що розподіл часток між видами істотно відрізняється від очікуваного, тобто браконьєрський лов має виражену видову вибірковість.
Наукова новизна. Вперше в Україні проаналізовано браконьєрський вилов у період природного відтворення основних промислових видів риб. Виділено основні промислові види риб, які зазнають максимального вилову в період нересту в розрізі окремих водосховищ.
Практична значущість. Отримані дані можуть бути використані в державній регуляторній діяльності з метою забезпечення охорони водних біоресурсів, зокрема при прогнозуванні їх вилучення залежно від технічної інтенсивності ННН-рибальства.
